Приповісті Соломонові 5 UMT

1. Сину мій, прислухайся до моєї мудрості, і налаштуйся на мою розважливість,

2. щоб зберегти обачливість, щоб уста твої могли утримати знання,

3. бо губи звабниці, як мед, солодкі, улесливі слова її, слизькіші, ніж олива.

4. Та зрештою вона така ж гірка, як і полин, така ж разюча, як меч обидвогострий.

5. ЇЇ ноги до смерті ведуть, її стопи прямують до Шеола.

6. Покручений шлях життя її, дорога її звивається, а вона й не знає цього.

7. А зараз, сини мої, послухайте мене, і не забудьте, що мої вуста промовляють.

8. Тримайтеся подалі від перелюбодійки, десятою дорогою обходьте навіть двері її оселі,

9. щоб не віддати честь свою, щоб не змарнувати в немилості роки свої,

10. щоб чужі не втішалися з твого майна, щоб не пішло трудом нажите в чужий дім,

11. а сам ти потім стогнатимеш, коли твоє тіло, твоя плоть зів’яне.

12. Ти скажеш: «Як ненавидів я повчання, як моє серце зневажало докори.

13. Я не дослухався вчителів, я не зважав на те, чого мене вчили.

14. Я був майже знищений серед люду в громаді».

15. Стосовно ж шлюбу і дітей твоїх: пий воду лише з власної криниці, з тих струмків, які течуть із власного джерела.

16. Чи ж слід твоїм джерелам виливатися на вулицю, а твоїм живильним потокам — на майдани?

17. Бережи їх лише для себе, не діли їх із чужинцями.

18. Нехай благословенним буде твоє джерело, знаходь радість у дружині своєї молодості:

19. чарівній лані, граційній гірській кізочці, нехай її перса завжди тебе втішають, нехай кохання її отруює тебе ненастанно.

20. Навіщо тобі, мій сину, упадати за іншою жінкою, припадати до персів спокусниці?

21. Адже шляхи людини — перед очима Господніми, Він вирівнює всі стежки її.

22. Лихі вчинки нечестивця стануть пасткою для нього, він втрапить у тенета власного гріха.

23. Він помре, бо не прийняв повчання, він блукає через власне невігластво.