Приповісті Соломонові 5 UTT

1. Сину! Прислухайся до моєї мудрості, скеруй своє вухо до моїх слів,

2. щоби зберегти світлий розум. Адже знання моїх уст я заповідаю тобі.

3. Не прислухайся до поганої жінки. Адже з губ розпусної жінки капає мед, вона на деякий час змащує твоє горло,

4. однак пізніше відчуєш, що воно гіркіше від жовчі й гостріше за двосічний меч.

5. Безумні ноги тих, хто має з нею справу, ведуть зі смертю до аду, — її стопи не мають опори.

6. Дорогами життя вона не ходить, а її стежки ковзкі, важко зрозумілі.

7. Тож тепер, сину, послухай мене — не знехтуй моїми словами.

8. Нехай твоя дорога проходить далеко від неї, не наближайся до дверей її дому, —

9. щоб часом вона не передала іншим твоє життя, твоє проживання, в руки немилосердних;

10. щоб чужі не наповнилися твоєю силою, а твоя праця не пішла до чужих домів.

11. Адже врешті-решт будеш каятися, коли вже члени твого тіла будуть виснажені,

12. і ти говоритимеш: Чому ж я знехтував повчанням? Чому моє серце відкинуло докори?

13. Я не послухався голосу того, хто мене картав і мене повчав; я до того не прихиляв свого вуха.

14. Посеред збору й громади я ледь-ледь не погруз у всяке зло!

15. Пий же воду з власних посудин, — зі своїх криниць та джерел.

16. Хай у тебе не розливаються води з твого джерела, хай течуть твої води через твої площі.

17. Хай будуть вони лише твоїм володінням, і ніхто чужий хай не має частки з тобою.

18. Джерело твоєї води нехай буде твоїм власним, — веселися з жінкою своєї молодості.

19. Лань кохання і жереб’я твоєї ласки нехай гомонить з тобою; обраниця твоя нехай веде тебе і нехай перебуває з тобою повсякчас; огорнений її любов’ю, ти будеш щасливим.

20. Не будь відкритий для чужої, не дозволяй рукам не твоєї обнімати себе.

21. Адже дороги людини — перед Божими очима, — Він стежить за всіма її стежками.

22. Беззаконня заарканює людину, — кожен в’яжеться путами власних гріхів.

23. Такий помирає з неосвіченими, — він позбавлений повноти свого життя, — загинув через безумство.