Приповісті Соломонові 6 UMT

1. Сину мій, якщо ти поручився за борги сусіда, якщо уклав угоду з іншим,

2. якщо ти зв’язав себе власним словом, спіймався на слові, що злетіло з уст твоїх,

3. тоді зроби ось що, сину мій, рятуючись, бо ти підпав під владу ближнього: іди, змирившись, і благай ближнього звільнити тебе від його боргів.

4. Не давай очам спати, не змикай повіки.

5. Рятуйся, як сарна від мисливця, як пташка від рук птахолова.

6. Піди до мурашки, лінивцю, поглянь на її шляхи й наберися мудрості.

7. Немає в неї ні володаря, ні керівника, ні правителя.

8. Але вона заготовляє їжу влітку, в жнива складає запаси харчів.

9. Чи довго ще, ледацюго, ти там лежатимеш? Коли підведешся, прокинувшись?

10. «Трохи поспати, трохи подрімати, скласти руки на хвильку, щоб відпочити», — каже ледачий.

11. Але з часом здолає його бідність і нужда, мов загарбник, відбере його скарби.

12. Пустопорожній чоловік — то хибний чоловік, що розповсюджує облудні балачки,

13. підморгує, човгає ногами, вказує пальцем.

14. Серце його лихе, він замислює зло, завжди сіє розбрат.

15. Тож раптово нападе на нього лихо, вмить його буде знищено і вороття назад не буде.

16. Господь ненавидить шість, навіть сім лихих властивостей:

17. погляд пихатий і язик брехливий, руки, що невинну кров проливають,

18. серце, що наміри лихі снує, ноги, що спішать до зла,

19. лжесвідка, що брехнею дихає, і того, хто поміж рідних та сусідів сіє чвари.

20. Сину мій, тримайся батькових заповітів, не відкидай материних напучувань.

21. Зав’яжи їх назавжди на серці, оповий ними шию.

22. Коли ти йтимеш, вони тебе вестимуть, коли ти спати ляжеш, стерегтимуть твій сон, коли прокинешся — до тебе заговорять.

23. Бо всі батьківські заповіді — це світильник, а навчання — то світло, а докори й перевиховання — то шлях життя.

24. Вони вбережуть тебе від зловмисниці, від медового язика спокусниці.

25. Не плекай у серці своєму жаги до її вроди, не дозволяй їй захопити тебе в полон чарами її очей.

26. Адже вартість розпусниці — то лише буханець хліба, а чужа дружина полює на життя безцінне.

27. Чи може чоловік вогонь на грудях нести, щоб не спалити одяг свій?

28. Якщо людина ходить по розпеченому вугіллю, хіба не обгорять її ноги?

29. Так і той, хто з чужою дружиною злигався. Хоч хто б її торкнувся, покараний буде.

30. Люди не зневажають злодія, якщо він краде, аби вгамувати голод.

31. Але якщо його зловлять, то віддасть усе, що має.

32. Перелюбник не має розуму: зваблюючи, себе губить.

33. Він дістане побої, безчестя знайде, його ганьба ніколи не зітреться.

34. Бо ревнощі запалять чоловіка гнівом, і він не помилує, коли кинеться мститися.

35. Він не прийме ніяких відкупів і відмовиться від найбільшого хабаря.