Приповісті Соломонові 8 UTT

1. Ти проголошуєш мудрість, щоб до тебе прислухався розум.

2. Вона стоїть на верхів’ях гір, — серед стежок.

3. Вона прислуговує при брамах князів і біля входів урочисто закликає:

4. Запрошую вас, люди, подаю свій голос до людських синів.

5. Добродушні, навчіться кмітливості! Неосвічені, прикладіть до цього серце!

6. Послухайте мене, бо я говоритиму про важливі речі, устами промовлятиму праведне.

7. Бо моя гортань проголошуватиме правду, а лукаві уста мені огидні.

8. Усі слова моїх уст — правда, у них немає нічого викривленого чи заплутаного.

9. Усе явне для тих, хто розуміє, і правдиве для тих, хто знаходить знання.

10. Прийміть повчання, а не срібло, — радше знання, ніж перевірене золото! Дайте перевагу розуму над чистим золотом.

11. Адже мудрість краща за коштовне каміння, і всі дорогоцінності не варті її.

12. Я — мудрість — поселилася з порадою та знанням і запросила розсудливість.

13. Господній страх ненавидить неправедність, гордість, зухвалість і дороги зла. Я зненавиділа заплутані шляхи поганих людей.

14. У мене порада, упевненість, розум і сила.

15. Мною панують царі, володарі мною закарбовують правосуддя.

16. Завдяки мені отримують славу вельможі, і мною царі оволодівають землею.

17. Я люблю тих, хто мене любить, і ті, які мене шукають, — знайдутьмене.

18. Багатство і слава належать мені: великі маєтки та праведність.

19. Краще насолоджуватися моїми плодами, ніж золотом і коштовним камінням; мої плоди кращі за добірне срібло.

20. Я ходжу шляхами правди і перебуваю на стежках справедливості,

21. аби наділити майном тих, хто мене любить, — наповнити їхні скарбниці добром. 21aЯкщо я сповіщаю вам про те, що стається щодня, то не забуду перерахувати й того, що вічне.

22. Господь створив мене як початок Своєї дороги — для Своїх діянь.

23. Він у довічності мене заснував, — на початку;

24. перш ніж була створена земля, перш ніж були створені безодні, перш ніж пробилися джерела вод,

25. перш ніж постали гори, перш за всі пагорби, — Він породив мене.

26. Господь створив краї, незаселені місця та заселені узвишшя, що під небом.

27. Коли Він облаштовував небо, я була з Ним. І коли Він установляв Свій трон на вітрах,

28. коли вгорі Він закріплював хмари та непорушно закладав під небом джерела,

29. і коли сильними робив підвалини землі, —

30. я була поряд з Ним, я була та, котрою Він радів, щоденно і повсякчасно я веселилася перед Його обличчям,

31. коли Він радів, закінчивши Всесвіт, — радів людськими синами!

32. Отже, сину, послухай мене.

34. Блаженний чоловік, який мене послухається, — людина, яка буде дотримуватися моїх доріг, яка щодня перебуває при моїх брамах, — несе варту при вході мого дому.

35. Адже мої виходи — це витоки життя, там готується милість від Господа.

36. А ті, які грішать проти мене — грішать проти власних душ: ті, котрі мене ненавидять, — люблять смерть.