Псалми 132 KUL

1. Посходня пісня. С погадай, Господи, Давида і всї скорби його.

2. Як він клявся Господеві, робив обітницю могучому Богу Якова:

3. "Не ввійду до шатра дому мого, не ляжу на постелї відпочити;

4. Не дам спати очам моїм, нї дрімати повікам моїм,

5. Поки не знайду для Господа оселї, дому для Бога Якова!"

6. Ось ми чували про неї в Ефратї, знайшли її на полях Яарських*.

7. Ходїмо, ввійдемо до дому його, поклонимось у підніжя ніг його!

8. Встань, Господи, поступи на місце спокою твого, ти і скеня сили твоєї.

9. Сьвященники твої нехай правдою зодягнуться, а угодники твої нехай торжествують!

10. Задля Давида, слуги твого, не відсилай від себе лице помазанця твого!

11. Клявся Господь Давидові правдою, не відступить він від неї: З плоду тїла твого посаджу на твоїм престолї.

12. Коли сини твої хоронити муть заповіт мій і велїння мої, котрих навчу їх, то й сини їх по всї часи седїти муть на твоїм престолї.

13. Бо Господь вибрав собі Сиона, бажав його собі за оселю.

14. Ось місце мого вічного спокою; ту оселюся, бажав бо я того.

15. Буду щедро благословити їду його, вбогих його хлїбом до сита нагодую.

16. Сьвященників спасеннєм зодягну, і побожні люде його радуватись будуть.

17. На тому місцї дам рости рогові Давида; я приготовив сьвітильника для помазанця мого.

18. Ворогів його соромом покрию, а на йому сияти ме корона його.