Псалми 137 KUL

1. Н ад ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.

2. На вербах її повішали ми псалтирі наші.

3. Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: "Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!"

4. Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?

5. Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!

6. Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!

7. Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!

8. О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.

9. Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!