Псалми 142 UMT

1. Маскіль Давида, коли він був у печері. Молитва.

2. Я кличу Господа! Благаю Господа мені послати ласку.

3. Я Йому душу виливаю, розповідаю про усі мої печалі.

4. Коли занепадає дух мій, Ти знаєш, що мені робити. Однак, хоча б куди я йшов, чатують вороги на мене.

5. Поглянь! Немає поруч мене друга, немає місця, де б відчув себе в безпеці я, ніхто не переймається: чи я живу, чи вмер.

6. О Господи, Тебе я кликав, казав, що Ти — моє спасіння, бо Ти для мене — все, що маю в світі.

7. Прислухайсь до молитв моїх, адже я немічний, безсилий. Врятуй мене від тих, хто по п’ятах іде, вони ж бо дужі.

8. Дай вирватись душі з цієї пастки, де страждає, аби я міг вславлять Твоє ім’я. Тоді довкруги зберуться добрі люди, бо власноруч подбав про мене Ти.