Псалми 143 UTT

1. Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни.

2. Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ.

3. Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його?

4. Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.

5. Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться.

6. Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними.

7. Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів,

8. уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

9. Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі,

10. що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча.

11. Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди.

12. Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.

13. Їхні покої заповнені, вони видають найрізноманітніше; їхні вівці дуже плодючі, вони плодяться у своїх дворах;

14. їхні воли ситі, нема поваленої огорожі, нема переходу, ні крику на їхніх площах.

15. Блаженним названо народ, якому так ведеться. Блаженний народ, в якого Господь — його Бог.