Псалми 18 KUL

1. Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя!

2. Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.

3. Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.

4. Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.

5. Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.

6. В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.

7. Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.

8. Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.

9. Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.

10. І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.

11. Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе - темряву вод, густі воздушні хмари.

12. При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.

13. І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос - гряд і углє паляще.

14. Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.

15. І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.

16. Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.

17. Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.

18. Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.

19. Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.

20. Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.

21. Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.

22. Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.

23. Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.

24. І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.

25. Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного - звершеним.

26. Для чистого являєшся чистим, а від лукавого - ти одвертаєшся.

27. Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.

28. Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.

29. Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.

30. Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.

31. Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.

32. Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.

33. Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.

34. Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.

35. Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.

36. Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.

37. Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.

38. Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.

39. І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.

40. І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.

41. Підняли вони зойк, - та не було кому рятувати їх, - до Господа, а він не вислухав їх.

42. І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.

43. Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.

44. Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.

45. Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.

46. Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!

47. Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,

48. Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.

49. За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.

50. Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.