Псалми 2 UMT

1. Чому погани повстають? І марні наміри задумують навіщо?

2. Гуртуються царі чужі, правителі змовляються на Всевишнього й Його обранця:

3. «Порвімо пута ці, що в’яжуть нас, і викиньмо їх геть!»

4. Господь воссідає на Небеснім престолі, глузує і кепкує з них.

5. А потім, в гніві, Він їм скаже, обурений, їх настрашить, посіє в них сум’яття.

6. Господь промовить: «Я на Сіоні, на Моїй Святій горі ось вибрав Я царя для Свого народу».

7. І ось його слова: «Дозвольте Господнє Слово сповістити вам. Господь сказав мені: „Ти — Син Мій. Я батьком став Тобі сьогодні”.

8. Лиш тільки попроси Мене, і Я віддам Тобі народи інші в спадок, усі кінці землі віддам Тобі у володіння.

9. Ти правитимеш ними залізною рукою. Ти зможеш потрощити їх, мов глечик глиняний».

10. Тож помудрішайте, царі. Володарі земні, послухайте мою пораду.

11. Служіть Господу з повагою і страхом, і поклоняйтесь трепетно Йому!

12. Цілуйте Сина, щоб Його не прогнівити! Бо як розлютиться — не жити вам. Спішіть! От-от терпець Його урветься. Благословенні ті, хто покладається на Нього.