Псалми 22 UMT

1. Для диригента. На мелодію «Світанкова лань». Псалом Давида.

2. Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув? Ти надто вже далеко, щоб мене спасти і щоб почуть слова мого благання!

3. Мій Боже, день-у-день гукаю, та не відповідаєш Ти. Не замовкаю ні на мить вночі.

4. Боже, Ти — святий, Ти справжній цар Ізраїлю, Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!

5. На Тебе покладались Наші предки, і Ти їм порятунок дав!

6. Волання їх були про допомогу до Тебе, й Ти їх врятував. Вони довірились Тобі і не зганьбились.

7. А я — черв’як, ніщо, не чоловік! Мене ганьбить народ і зневажає.

8. При зустрічі усі глузують з мене, показують язик, хитають головою.

9. Вони глузують: «Хай у Господа попросить допомоги. Нехай Бог його врятує, визволить його, адже Він так опікується ним!»

10. Ти той, Хто вивів з черева мене, той, Хто втішав мене при материнських грудях.

11. Ти Бог мій від народження мого, до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.

12. І через те не полишай мене у мить, коли турботи близько. Хто ж може ще мені допомогти!

13. У наступ рвуться дужі вороги, з усіх боків мене вже оточили.

14. Змикають вже щелепи, вони, неначе леви розривають свою здобич.

15. Відвагу і надію втратив я, немовби стік водою, як розійшлись кістки. І розтопилось серце, наче віск в мені.

16. І сила, витекла, неначе та вода із глечика розбитого на землю. До піднебіння мій язик прилип, підвів мене Ти до порога смерті.

17. Мов зграя псів скажених, оточили мене погани. Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.

18. Я можу всі свої кістки порахувати. Вони в’їдаються очима в мене.

19. Вони мій одяг ділять між собою, моє вбрання за жеребом розподіляють.

20. Не віддаляйся, Господи, від мене. Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.

21. І від меча врятуй Ти мою душу, дорогоцінне вбережи моє життя!

22. І порятуй мене від пащі лева. Від буйволиних рогів захисти.

23. Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам і моїм сестрам розповім про тебе, про ті чудеса, що Ти зробив. Перед народом всім співатиму про Тебе.

24. Восславте Бога, Боголюби! Нащадки Якова, звеличуйте Його! Його шануйте, всі нащадки Ізраїля!

25. Адже Господь опікується й досі народом бідним у часи страждань! Він не ховається, коли Його покличуть. Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.

26. Я прославлятиму Тебе серед людей за всі діла Твої великі. Перед лицем прибічників Твоїх, я принесу обіцяні офіри.

27. Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться! Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди, і ваше серце буде щасливе на віки!

28. Всі люди у далеких землях, пам’ятайте про Господа й до Нього поверніться! Нехай усі народи на землі в пошані схиляться перед Тобою!

29. Чому? Бо Господу належить царство, правитель над всіма народами — Господь!

30. Трапезуватимуть усі здорові, схилятимуться перед Ним! І на порозі смерті й мертві: всі схилятимуться перед Ним!

31. Нащадки їх служитимуть Йому. Прийдешнім поколінням говоритимуть вони про славу нашого Володаря.

32. А ті, коли прийдуть, ще ненародженим розповідати будуть про те добро, яке зробив Господь.