Псалми 34 UBIO
1. Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
2. візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
3. Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
4. Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
5. Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
6. нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
7. бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
8. Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
9. А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
10. Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
11. Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
12. віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
13. А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...
14. Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...
15. А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,
16. з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...
17. Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
18. Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
19. Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
20. бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
21. свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!
22. Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
23. Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
24. розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
25. нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...
26. Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
27. Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
28. А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!