Псалми 37 UTT

1. Псалом Давида. На спомин про суботу.

2. Господи, не докоряй мені Своїм гнівом, не картай мене обуренням Своїм;

3. бо Твої стріли позастрявали в мені, і Ти твердо поклав на мене Свою руку.

4. Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою моїм костям від моїх гріхів.

5. Адже мої гріхи піднялися вище моєї голови, вони лягли на мене, наче важкий тягар.

6. Мої рани загноїлися і смердять через моє безумство.

7. Я став нещасний, зовсім згорблений, весь день я тинявся сумний,

8. бо мої стегна зазнали знущань — нема здорового місця на моєму тілі.

9. Дуже пригнічений і принижений, я волав від стогону мого серця.

10. Господи, усі мої бажання — перед Тобою, мій стогін від Тебе не прихований.

11. Моє серце стривожене, моя сила залишила мене, і світло моїх очей — і воно не зі мною.

12. Мої друзі й мої приятелі наблизилися до мене й зупинилися, — мої найближчі стали осторонь.

13. А ті, які шукали моєї душі, насіли на мене, ті, котрі накликали на мене лихо, говорили безумне і весь день обмовляли мене.

14. Я ж, мов глухий, не чув, і мов німий, не відкривав своїх уст.

15. Я став, як та людина, що не чує і не має у своїх устах докору,

16. бо на Тебе, Господи, я надію покладаю. Ти почуєш, Господи, Боже мій.

17. Тож я сказав: Хай мої вороги не зловтішаються з мене; як тільки мої ноги захиталися, то вони гордовито проти мене виступили.

18. Та я готовий до бичування, а мій біль постійно переді мною.

19. Тож я своє беззаконня виявлю і буду журитися про свій гріх.

20. А мої вороги живуть, вони стали сильнішими за мене, намножилися ті, хто безпідставно мене ненавидить.

21. Ті, які відплачують злом за добро, обмовляли мене за те, що я добивався справедливості, (і мене, колись любого, відкинули, наче щось гидке і мертве).

22. Не залиши мене, Господи, Боже мій! Не відступи від мене.

23. Поспіши мені на допомогу, Господи мого спасіння.