Псалми 42 UMT

1. Для диригента. Повчання родини Кора.

2. Я так Тебе жадаю, Боже, так олень прохолодного струмка жадає.

3. Душа моя жадає Бога, Живого Господа! Коли я зможу знов прийти у храм до Нього?

4. Замість їжі ковтав я сльози день і ніч, коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»

5. Душа терзається, як згадую, що сталось. Лиш пам’ятаю, як ішов я через натовп, коли я вів його до Божої оселі і слухав я пісні хвали щасливі.

6. Навіщо сумувати моїй душі? Ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!

7. Мій Боже, як душа моя страждає, бо мушу пам’ятати про Тебе на цій горі, там, де гора Хермон стрічається з Йорданом.

8. Один за одним поклики безодні. Так хвилі відчаю мене одна за одною вкривають, отак накочуються й хвилі бід.

9. Нехай удень Господь проявить ласку щиру, щоб я вночі співав Йому пісень, молився Богу, Який дає мені життя.

10. Звернутись хочу я до Бога-Скелі: «Чому забув мене? Чому я мушу терпіти від жорстоких ворогів?»

11. Мене шпиняють невблаганно вороги, мордують запитаннями мене: «То де ж твій Бог?»

12. Навіщо побиватися душі моїй? Довіритися Богу просто мушу, ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!