Псалми 55 UTT

1. На закінчення. Про народ, віддалений від святині. Псалом Давида — на згадку про те, як його затримали филистимці в Ґеті.

2. Помилуй мене, Господи, бо по мені пройшлася людина, весь день гнітила мене, ворогувала зі мною.

3. Мої вороги весь день нападали на мене з погордою, адже безліч тих, які нападають на мене від світанку.

4. Вдень [не] буду боятися, бо на Тебе покладаю надію.

5. Перед Богом увесь день віддаватиму хвалу своїми словами. На Бога покладаю надію. Не матиму страху, бо що заподіє мені людина?

6. Весь день відчували огиду до моїх слів, усі їхні задуми — на зло мені.

7. Будуть жити поряд і таїти; вони вистежуватимуть мою п’яту, оскільки з нетерпінням чекають на мою душу.

8. У жодному разі Ти не врятуєш їх, у гніві, Боже, зведеш в могилу народи.

9. Я відкрив перед Тобою своє життя, Ти поклав сльози мої перед Собою, — як і є у Твоїй обітниці.

10. Того дня, коли я закличу до Тебе, мої вороги втечуть геть. Ось пізнав я, що Ти — мій Бог.

11. Перед Богом віддаватиму хвалу Слову, у Господі віддаватиму хвалу Слову.

12. На Бога я покладаю надію, тож не буду боятися! Що заподіє мені людина?

13. На мені, о Боже, обітниці прославляти Тебе, які я виконаю.

14. Адже Ти визволив мою душу від смерті, а мої ноги — від спотикання, щоб я у світлі живих був Богові до вподоби.