Псалми 56 UMT

1. Для диригента. На мелодію: «Голуб на далекому дубі». Міктам Давида, коли филистимляни захопили його в Ґаті.

2. Помилуй мене, Боже, бо гнавсь за мною чоловік, весь день мені спокою не давав.

3. На кожний крок людці чатують, вони цькують мене невпинно. Чимало маю ворогів між можновладців.

4. Але як тільки жах мене проймає, я довіряюсь Богу я, і на Нього покладаюсь.

5. Я слово Боже прославляю, я вірю Богу, то й страху я не маю, що смертні заподіяти можуть щось мені.

6. Вони мені невпинно дошкуляють, все лихо затівають проти мене, або слова перекрутивши, ними ж і шпиняють.

7. Ті вороги гуртуються довкола: хоч би куди пішов і хоч би що зробив — підстерігають душу й плоть мою.

8. Ти прожени їх, бо нечестиві в них шляхи, дай їм спізнати чужоземців лють.

9. Звичайно, бачив Ти, як я тремтів від болю, Ти сльози всі мої порахував і пам’ятав.

10. Тому відступляться, я знаю, зникнуть вороги, коли я попрошу Тебе про допомогу, бо Ти — мій Бог!

11. Ціную я обітницю Господню і прославляю Боже слово я.

12. Я в Бога вірую, тому страху не маю. Що люди можуть заподіяти мені?

13. Я мушу виконати обіцянку Богу, Тобі, віддячити, о Боже, мушу я.

14. Бо врятував Ти мою душу в смертний час, не дав спіткнутися й упасти, щоб жити я міг у світлі Божім, що осяває кожного із нас!