Псалми 72 UTT

1. Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем!

2. А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи.

3. Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників,

4. бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні.

5. Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд.

6. Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність.

7. Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця.

8. Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду.

9. Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі.

10. Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них.

11. Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього?

12. Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством.

13. Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої,

14. і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці?

15. Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів.

16. Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене,

17. аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець.

18. Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися.

19. Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня.

20. Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті.

21. Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося.

22. Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина.

23. Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку,

24. провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою.

25. Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі?

26. Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки.

27. Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе.

28. Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.