Псалми 73 UTT

1. Повчання Асафа. Боже, чому Ти остаточно відкинув нас? Чому Твій гнів запалав на овець Твоєї отари?

2. Згадай Свою громаду, яку Ти придбав віддавна. Ти викупив жезл Своєї спадщини: це — гора Сіон, на якій Ти оселився.

3. Здійми, нарешті, Свої руки на їхню зухвалість, — за те зло, яке ворог накоїв у Твоїй святині.

4. На Твоєму святі вихвалялися ті, які Тебе ненавидять; підняли знамена — свої знамена, і не зрозуміли.

5. Начебто дерлися вгору,

6. начебто були в лісовій гущавині, — розтрощили сокирами двері її; ще й сікачем і ломом зруйнували її.

7. Спалили вогнем Твою святиню, опоганили до основ оселю Твого Імені.

8. У своєму серці їхні свояки сказали разом: Давайте вигубимо до тла із землі всі Божі свята!

9. Ми більше не бачимо наших знамен; уже немає пророка, і Він нас більше не знатиме.

10. Доки, Боже, ворог буде знущатися? Доки ворог буде постійно глумитися з Твого Імені?

11. Чому Ти завжди забираєш Свою руку, Свою правицю, з-посеред Твого лона?

12. Бог — одвіку наш Цар — звершив спасіння посеред землі!

13. Силою Своєю Ти встановив границі моря, Ти розтрощив у воді голови зміїв.

14. Ти розчавив голови дракона і дав його на поживу народам Ефіопії.

15. Ти пробив джерела й потоки, Ти висушив ріки Ітама.

16. Твій день і Твоя ніч. Ти створив світло та сонце.

17. Ти встановив усі границі землі. Створив літо й весну.

18. Тож пам’ятай: ворог поглумився з Господа, і безумний народ зневажив Твоє Ім’я.

19. Не віддай звірам душу, яка Тебе прославляє, не забудь назавжди душ Своїх убогих.

20. Поглянь на Свій завіт, бо темні закутки землі заповнені оселями беззаконня.

21. Хай упокорений не повернеться засоромленим. Бідний та вбогий величатимуть Твоє Ім’я.

22. Устань, Боже, здійсни Свій суд. Згадай наклепи на Тебе від безумного, які зводить увесь день.

23. Не забудь голосу тих, які шукають захисту в Тебе. Гордість Твоїх ненависників постійно підіймається до Тебе.