Псалми 9 UTT
1. На закінчення. Про таємниці сина. Псалом Давида.
2. Буду прославляти Тебе, Господи, усім своїм серцем, розповідатиму про всі Твої чудеса.
3. Я буду веселитися і радіти Тобою, співатиму Твоєму Імені, о Всевишній.
4. Коли мій ворог відступить назад, вони ослабнуть і загинуть від Твоєї присутності.
5. Бо Ти вирішив мій суд і мою справу, Ти сів на престолі, Суддя праведний.
6. Ти погрозив народам, і безбожний загинув, Ти стер їхнє ім’я назавжди і навіки-віків.
7. У ворога зовсім не стало мечів — Ти знищив міста. З гуркотом щезла пам’ять про них.
8. А Господь зостається навіки, Він приготовив для суду Свій престол,
9. Він судитиме Всесвіт у праведності, судитиме народи справедливо.
10. Господь став притулком для вбогого, помічником у добрі часи та в утисках.
11. Хай покладають на Тебе надію ті, які знають Твоє Ім’я, бо Ти, Господи, не покинув тих, котрі Тебе шукають.
12. Співайте Господу, Який живе в Сіоні, сповіщайте між народами Його діяння,
13. бо Той, Хто домагається звіту за кров, згадав про них, — Він не забув крику убогих.
14. Помилуй мене, Господи, поглянь на моє приниження від моїх ворогів, Ти, Який відводиш мене від брами смерті,
15. щоб я висловив Тобі всю похвалу в брамах дочки Сіону: я радітиму спасінням Твоїм.
16. Народи погрузли в знищенні, яке самі задумали, їхня нога попала в пастку, яку вони ж наставили.
17. Знаний Господь, Який чинить суди, а грішника схоплено в ділах його рук. (Пісня під час музичної паузи).
18. Хай повернуться грішники в ад — усі народи, які забувають про Бога.
19. А вбогий не назавжди буде забутий, і терпеливість бідних не буде втрачена назавжди.
20. Устань, Господи, щоб не почувалася сильною людина; хай народи будуть суджені перед Тобою.
21. Господи, постав над ними законодавця, хай народи зрозуміють, що вони — люди. (Музична пауза).
22. Господи, чому Ти стоїш здалека, не звертаєш уваги ні в добрий час, ні в утисках?
23. Коли безбожний чванливо підноситься, — бідний, наче в гарячці; вони схоплені вигадками, які придумали.
24. Грішник пишається пожаданнями своєї душі, і той, хто кривдить, благословляє себе.
25. Грішник розгнівив Господа, у своїй великій злобі він не досліджуватиме, — Бога перед ним нема.
26. Лихі його дороги всякого часу; Твої суди усунені з-перед його обличчя, він запанує над усіма своїми ворогами.
27. Він сказав у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не знатиму лиха.
28. Уста його повні прокльонів, гіркоти і підступу; під його язиком — страждання і біль.
29. Він лаштує засідки з багатіями в потаємних місцях, аби вбити невинного; його очі слідкують за бідним.
30. Чатує він у потаємних місцях, наче лев у своєму лігвищі, вистежує, щоби впіймати бідного, схопити бідолаху й поволокти його.
31. Він його принизить у своїй засідці; та він похилиться і впаде, коли запанує над бідними.
32. Адже він сказав у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, щоби зовсім нічого не бачити.
33. А Ти підведися, Господи Боже, нехай підніметься Твоя рука, не забудь бідних.
34. Чому безбожний викликав у Бога гнів? Тому що він сказав у своєму серці: Він не вимагатиме звіту?
35. А Ти бачиш. Адже Ти помічаєш страждання і гнів, щоб передати їх у Твої руки. Оскільки бідний вручив себе Тобі, то будь же помічником сироті.
36. Розтрощи силу грішника та лиходія: тож його гріх буде досліджений, і через нього він пропаде.
37. Господь зацарює назавжди — навіки-віків, а ви, народи, щезнете з Його землі.
38. Господь прислухався до бажання бідних: Твоє вухо сприйняло готовність їхнього серця,
39. щоб розсудити сироту й пригнобленого, і щоб людина не продовжувала вихваляти себе на землі.