Об'явлення Іоанна 13 UMT

1. Тоді побачив я дикого звіра, який виходив з моря. Він мав десять рогів і сім голів, а на рогах його було десять корон, а на головах його були написані богозневажні імена.

2. Той звір, якого я побачив, був схожий на леопарда, ноги він мав, як у ведмедя, а пащу — як у лева. Змій дав йому свою силу, свій престол і велику владу.

3. Одна з голів звіра виглядала так, ніби там була смертельна рана, але вона зажила. Весь світ був вражений тим і пішов за звірем.

4. Усі люди поклонилися змієві, бо віддав він владу свою тому звіру, й всі також поклонилися і звіру. Вони казали: «Хто ж зможе з отим звіром зрівнятися, хто зможе проти нього воювати?»

5. Вуста були дані звіру, щоб говорити зухвале й богозневажне. Була йому дана влада на сорок два місяці.

6. І почав він ганьбити і паплюжити ім’я Боже, й оселю Його, і всіх тих, хто жив на небесах.

7. Йому була дана влада над усіма племенами та народами, мовами й націями, а також дозволено було воювати зі святими людьми Божими й перемагати їх.

8. Всі жителі землі поклонятимуться звіру — люди, від початку світу, чиї імена не були записані у Книзі Життя, що належала Ягняті, Якого було вбито.

9. Той, хто має вуха, мусить почути:

10. «Кому призначено полоненим бути, піде в полон. Кому призначено від меча вмерти, від меча й помре». А це означає, що святим людям Божим потрібне довготерпіння й віра.

11. Тоді я побачив іншого звіра, який виходив з землі. Він мав два роги, як у Ягняти, але говорив, як змій.

12. Він використовував таку ж владу, як і перший звір, знаходячись в його присутності. І тією владою змушував він усіх жителів землі вклонятися першому звіру, чия смертельна рана зажила.

13. Другий звір робив великі дива, навіть вогонь опускав з небес на очах у людей.

14. Другий звір дурив усіх жителів землі тими дивами, які чинив у присутності першого звіра. Він наказав жителям землі зробити боввана на пошану першому звіру, який поранений був мечем, але не вмер.

15. І була дана йому сила вдихнути життя в зображення першого звіра, щоб цей бовван міг не тільки говорити, але й наказувати вбивати всіх тих, хто не поклоняється йому.

16. Він зробив так, щоб усім людям: малим і великим, багатим і бідним, вільним і рабам — було поставлене тавро на їхніх правицях або чолах.

17. І якщо тавра людина не мала, то не могла вона ні купувати, ні продавати. А тавром було ім’я звіра або відповідне імені число.

18. Ось де потрібна мудрість. Хто розум має, може порахувати те число звіра, бо відповідає воно людському числу. Число це — шістсот шістдесят шість.