Об'явлення Іоанна 17 UTT

1. І прийшов один із семи ангелів, які мали сім чаш, і говорив зі мною, кажучи: Підійди, я покажу тобі вирок великій розпусниці, яка сидить над багатьма водами,

2. з якою чинили розпусту земні царі, а вином її розпусти впивалися жителі землі.

3. І відвів мене духом у пустелю. І я побачив жінку, яка сиділа на багряному звірі, повному богозневажливих імен; він мав сім голів і десять рогів.

4. А жінка була зодягнена в пурпур і кармазин, і прикрашена золотом, і коштовним камінням, і перлами. Вона тримала у своїй руці золоту чашу, що була переповнена гидотами й нечистотою її розпусти.

5. На її чолі було написане ім’я, таємниця: Великий Вавилон — мати розпусниць і земних гидот.

6. І я побачив, що жінка сп’яніла від крові святих і від крові свідків Ісуса. Побачивши її, я здивувався великим подивом.

7. І сказав мені ангел: Чому ти здивувався? Я розповім тобі таємницю жінки й звіра, який її носить і має сім голів та десять рогів.

8. Звір, якого ти бачив, — і був, і нема, і має прийти з безодні, і йде на загибель. І здивуються ті, котрі живуть на землі, імена яких не записані в книзі життя від створення світу, коли побачать, що звір був, і нема, і з’явиться.

9. Тут — розум, що має мудрість. Сім голів — це є сім гір, на яких сидить жінка, і сім царів:

10. п’ять упало, один є, а інший ще не прийшов. І коли прийде, то пробуде недовго.

11. А звір, який був і якого нема, — він восьмий, але з тих семи, — і йде до погибелі.

12. А десять рогів, які ти бачив, — це десять царів, які царства ще не одержали, але царську владу одержать на одну годину разом зі звіром.

13. Вони мають одну думку, і силу, і свою владу віддають звірові.

14. Вони будуть вести війну з Агнцем, і Агнець переможе їх, адже Він — Господь володарів, і Цар царів, а ті, хто з Ним, — покликані, вибрані та вірні.

15. І каже він мені: Води, які ти бачив, — де сидить розпусниця, — це народи, люди, племена й народності.

16. І десять рогів, які ти бачив, і звір, — вони зненавидять розпусницю, спустошать її, роздягнуть, з’їдять її тіло і спалять її вогнем.

17. Тому що Бог вклав у їхні серця виконати Його волю, щоби здійснили один задум і віддали своє царство звірові, доки не збудуться Божі слова.

18. І жінка, яку ти побачив, — це велике місто, що панує над царями землі.