Римлянам 3 KUL

1. Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?

2. Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.

3. Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?

4. Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.

5. Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)

6. Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?

7. Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?

8. А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.

9. Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,

10. яко ж писано: що нема праведного нїкого,

11. нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,

12. всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.

13. Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;

14. котрих уста клятьби і гіркости повні;

15. скорі ноги їх проливати кров;

16. руїна та злиднї на дорогах їх,

17. а дороги мирної не пізнали.

18. Нема страху Божого перед очима їх.

19. Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;

20. тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.

21. Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;

22. правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:

23. всї бо згрішили, і лишені слави Божої,

24. оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,

25. котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,

26. щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.

27. Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.

28. Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.

29. Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;

30. яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.

31. То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.