Римлянам 7 KUL

1. Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?

2. Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.

3. Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.

4. Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

5. Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.

6. Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

7. Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

8. Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.

9. Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.

10. І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.

11. Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.

12. Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.

13. Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.

14. Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.

15. Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.

16. Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.

17. Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.

18. Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).

19. Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.

20. Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.

21. Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.

22. Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,

23. бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.

24. Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?

25. Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.