Пісня над піснями 6 UMT

1. Куди пішов коханий твій, краса серед жінок? Куди звернув твій любий? Скажи, і ми шукатимем його разом.

2. Коханий мій пішов до свого саду, до квітників пахучих він пішов, отару пасти і лілії рвати.

3. Належу я коханому моєму, а він мені належить, той, який пасе стада серед лілій.

4. Ти так принадна, моя люба, ніби Тирца, така ж прекрасна, як Єрусалим; мов військо під знаменами, ти грізна.

5. Ти погляд свій від мене відведи, бо очі твої змушують тремтіти. Твоє волосся, мов козляток зграйка, які спускаються в долину з Ґілеадських гір.

6. А зуби твої білі, наче вівці, які отарою виходять із купелі. Народить кожна пару близнюків, і жодної неплідної немає.

7. За покривалом щоки, мов скибочки розтятого гранату.

8. Є шістдесят цариць, вісімдесят наложниць і невідь скільки молодих дівчат.

9. Та лиш одна моя голубка бездоганна, єдина в матері своєї чиста, у матері, що їй дала життя. Її побачили жінки й благословляють; цариці, навіть, та наложниці, і ті її наввипередки вихваляють.

10. Хто це, як сонце на світанку виглядає, прекрасна, як місяць, яскрава, мов сонце, і грізна, наче Небесне військо.

11. Пішла я до горіхового саду, побачити ті пагони нові, що виросли в лощині. Я пішла побачити, чи виноград розбрунькувався, й чи випустив бруньки ґранат.

12. Але дізнатися про це не встигла, оскільки повела мене душа до колісниць царя мого народу.

13. Вернися, вернися, Суламіто, дай подивитися на тебе, повернись. Чому ви дивитесь на Суламіт, коли вона танцює танок Маганаїм?