Тита 1 UMT

1. Вітання від Павла, слуги Божого й апостола Ісуса Христа. Мене було послано поширювати віру Богом обраних людей і сприяти повному пізнанню істини, що пов’язана з відданим служінням Богові,

2. і таким чином дати обраним Богом людям надію на вічне життя. Бог, Який не обманює, пообіцяв вічне життя ще до початку часів.

3. У належний час Він відкрив Слово Своє в проповіді, дорученій мені наказом Бога, нашого Спасителя.

4. Пишу я до Тита, мого істинного сина у нашій спільній вірі. Благодать і мир тобі від Бога Отця і від Ісуса Христа, Спасителя нашого.

5. Я залишив тебе на Криті ось для чого: щоб ти довів до пуття незакінчене і настановив старійшин у всіх містах, як я тобі наказував.

6. Треба поставити людей цілком бездоганних, які мають лиш одну жінку і діти яких також повинні вірити, і не повинні бути звинуваченими в розпусті й непокорі.

7. Старійшина, як той, кому довірена Божа робота, мусить бути бездоганним, незухвалим, врівноваженим, не повинен бути п’яницею, запальним або корисливим.

8. Він повинен бути гостинним, розсудливим, має любити все добре, жити праведно, бути побожним, мусить володіти собою.

9. Він має твердо дотримуватися правдивого Послання, якого його навчали, щоб заохочувати людей істинним Словом Божим і спростовувати хибні вчення.

10. Це дуже важливо, оскільки є багато заколотників, які верзуть нісенітниці і вводять в оману інших. Я кажу особливо про віруючих-юдеїв.

11. Їх необхідно змусити замовкнути. Вони руйнують цілі сім’ї, навчаючи того, чого не повинні навчати. І роблять це для того, щоб домогтися вигоди нечесним шляхом!

12. Один із їхніх пророків сказав: «Критяни — завжди брехуни, злі й ледачі ненажери».

13. Це правда. Отже, завжди суворо докоряйте їм, щоб вони стали здоровими в своїй вірі,

14. і більше не звертали уваги на юдейські міфи чи на заповіді тих, хто відвернувся від істини.

15. Для чистих усе чисте, а для заплямованих гріхом і невіруючих немає нічого чистого. Їхній розум і сумління опоганені.

16. Вони твердять, що знають Бога, та вчинками своїми зрікаються Його. Вони гидкі й непокірливі, й довели, що неспроможні ні на які добрі діла.