Захарія 4 UMT

1. Тоді посланець (Ангел), який розмовляв зі мною, повернувся й розбудив мене, мов того, хто прокидається від сну.

2. І мовив він до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу світильник, виготовлений зі щирого золота. Зверху в ньому — посудина для олії. Сім свічників на ньому й гілка з сімома цівками, що ведуть до кожного з свічників для поповнення олії, розташованих зверху.

3. Поруч нього два оливні дерева: одне праворуч від посудини, друге ліворуч. Вони дають олію для поповнення свічників».

4. Тоді я сказав Ангелу, що розмовляв зі мною: «Що воно таке, владико?»

5. І посланець, що розмовляв зі мною, відповів: «Хіба ти не знаєш, що воно таке?» І я зізнався: «Ні, пане мій, не знаю».

6. І він пояснив: «Це слово Господа Зерувавелові: „Ніхто не здатен досягти чогось своєю власною силою та владою, але тільки за допомогою Духа Мого”. Так говорить Господь Всемогутній.

7. Для Зерувавела ця велика гора буде неначе рівнина. Він збудує храм, та коли він покладе останній краєугольний камінь у будівлю, усі загукають: „Це гарно! Це гарно!”»

8. І було до мене слово Господа:

9. «Руки Зерувавела закладуть підвалини храму цього, руки його закінчать цю справу. Тоді ти знатимеш, що Господь Всемогутній послав до мене вас.

10. Люди не будуть соромитися маленьких справ, та зрадіють, коли побачать як Зерувавел, с виском у руці, міряє завершену будівлю. Тож сім граней того каменю — то очі Господні, які чатують на всі боки, та бачать все, що коїться на землі».

11. Тоді я (Захарій) запитав: «Що то за дві оливи по обох боках світильника?»

12. І ще я запитав його: «Що то за гілки оливних дерев, що виливають золоту оливу крізь дві золоті цівки?»

13. І він відповів мені: «Хіба ти не знаєш, що то означає?» Я сказав: «Ні, володарю мій».

14. І він мовив: «Це — двоє благословенних, що служитимуть Господу усієї землі».