Захарія 5 KUL

1. І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.

2. І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.

3. І промовив він до мене: Се про- кляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї.

4. Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.

5. І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?

6. Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.

7. Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина.

8. І промовив він: Отся - то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою.

9. І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом.

10. І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу?

11. Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.