Захарія 5 UMT

1. Я підвів очі і знову побачив сувій, що витав у повітрі.

2. І він спитав мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Я бачу сувій, що літає в повітрі. Довжина його двадцять ліктів, а ширина десять ліктів».

3. І він сказав мені: «На сувої написано прокляття: на одному боці — прокляття, що лягає на всіх злодіїв, а з другого — на тих, хто облудно присягається, та не виконує своїх обіцянок».

4. «Я нашлю прокляття, — Господь Всемогутній говорить, — тож воно ввійде в дім злодія й у дім того, хто облудно присягається іменем Моїм, і залишиться посеред дому його, і зруйнує хату ту: і дерево, й каміння так само».

5. Тоді посланець, що розмовляв зі мною, вийшов і промовив до мене: «Подивись угору і побач, що то наближається до нас?»

6. І я спитав: «Що то?» Він відповів: «То вимірювальний кошик. Він важить скільки гріха наробили люди цієї країни».

7. Тоді кругла олив’яна кришка піднялася, а там сиділа жінка всередині мірила.

8. І він сказав: «Це — нечестивість». Він штовхнув її всередину кошика-мірки й кинув олив’яну кришку на отвір.

9. Я подивився вгору і побачив дві жінки, що наближалися до нас. Мали вони крила, мов лелеки, які розпросторено було, щоб уловлювати вітер. І підняли вони мірило в повітря.

10. І мовив я до посланця, що розмовляв зі мною: «Куди вони несуть кошик-мірило?»

11. Він відповів: «Вони намірилися побудувати йому храм у землі Шинар. Коли його збудовано буде, мірило буде встановлено в підмурівку його».