Захарія 7 UMT

1. Четвертого року правління царя Дарія слово Господа було Захарії, четвертого дня дев’ятого місяця Кислева.

2. З Бетела було послано Шарезера, Реґем-Мелека та його людей благати милості Господньої.

3. Вони спитали священиків, що служили в домі Господа Всемогутнього, і пророків: «Чи маємо тужити й поститися протягом п’ятого місяця, як це робили багато років?»

4. Тоді було мені таке слово Господа Всемогутнього:

5. «Скажи всім людям краю і священикам: „Коли ви постилися й тужили п’ятого й сьомого місяця протягом сімдесяти років, чи ви справді для Мене то робили? Ні!

6. Коли ви їсте й п’єте, ви робите все це тільки для свого блага.

7. Це ті самі слова, що Господь проголошував через пророків минулого, коли Єрусалим був заселений і процвітав, а також міста навколо нього: Неґев і Шефела — що були заселені людьми”».

8. То було Захарії таке слово від Господа:

9. «Ось що Господь Всемогутній говорить: „Судіть праведним судом і майте співчуття та милосердя до своїх сусідів.

10. Не утискайте удовиць й сиріт, чужинців й бездомних бідаків. Не замислюйте одне на одного планів злих”.

11. Але вони не слухались і відвертались вперто, вони уваги не звертали на Мої слова.

12. Вони серця свої закам’яніли, щоби не чуть закону й слів, які Господь Усемогутній їм посилав зі Своїм Духом, Він його з пророками минулого посилав. Тому Господь Всевишній і наслав Свій гнів на них».

13. Господь Всесильний так говорить: «Коли Я кликав, та вони не чули, тепер вони покликали, та Я не почув.

14. Я приведу народи інші проти них як бурю. Невідомий їм народ прийде й зруйнує всю країну, тож згине вся її краса, перетворившись на пустелю».