Logo
🔍

Єзекіїль 12 UBIO

«

1. І було мені слово Господнє таке:

2. Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.

3. А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности.

4. І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці.

5. На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею.

6. На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому.

7. І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах.

8. А ранком було мені слово Господнє таке:

9. Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш?

10. Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони.

11. Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон!

12. А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб’ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима.

13. І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре.

14. А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча...

15. І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах!

16. А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь!

17. І було мені слово Господнє таке:

18. Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі.

19. І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому.

20. І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь!

21. І було мені слово Господнє таке:

22. Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння?

23. Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння.

24. Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі.

25. Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог.

26. І було мені слово Господнє таке:

27. Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує.

28. Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!

»