Support Us

1. Притчі Соломона, Давидового сина, який царював у Ізраїлі,

2. щоб пізнавати мудрість і повчання, зрозуміти слова мудрості,

3. засвоїти красномовні вислови, зрозуміти справжню істину та як здійснювати суд;

4. щоби простим людям дати кмітливість, молодому юнакові — знання та розуміння.

5. Адже, почувши це, мудрий стане мудрішим, розумний здобуде вміння керувати,

6. пізнає притчу, таємниче слово, вислови мудрих і загадки.

7. Початок мудрості — страх Божий, добре розуміння в усіх, хто згідно з ним діє. Пошана до Бога — початок знання, а безбожні будуть нехтувати мудрістю та повчанням.

8. Прислухайся, сину, до повчання свого батька і не відкидай настанови своєї матері,

9. оскільки прекрасний вінок отримаєш для твоєї голови і золоту оздобу на твою шию.

10. Сину, хай тебе не зведуть безбожні люди, і не погоджуйся, коли намовлятимуть тебе, кажучи:

11. Іди з нами, стань учасником пролиття крові — несправедливо сховаємо в землі праведного чоловіка;

12. поглинемо його живцем, немов ад, — зітремо пам’ять про нього із землі;

13. присвоїмо собі його велике майно, — наповнимо здобиччю наші оселі;

14. кинь з нами свій жереб, усі будемо мати спільний гаманець, — нехай буде в нас один мішок!

15. Не йди з ними в дорогу, зверни свою ногу з їхньої стежки!

16. Адже їхні ноги біжать до зла і поспішають проливати кров.

17. Однак, не без підстав розтягують сітку на птахів!

18. Учасники вбивства самі на себе накликають лихо, — страшне знищення беззаконних людей.

19. Такі дороги в усіх, хто творить беззаконня, — вони гублять свою душу безбожністю.

20. Мудрість оспівується на вулицях, вона виявляє себе на площах.

21. Вона промовляє з висоти мурів, засідає при брамах володарів і при брамах міста сміливо говорить:

22. Поки простодушні тримаються правди, — не посоромляться! А нерозумні, які люблять гордощі, стали безбожними і зненавиділи знання.

23. Тож вони заслужили собі на осуд. Ось, я донесу до вас промовлене моїм подихом, — навчу вас мого слова.

24. Оскільки я закликала, а ви не прислухалися, переконувала словами, а ви не звертали уваги,

25. адже ви знехтували моїми порадами, а мої повчання відкинули.

26. Тому і я посміюся з вашої погибелі, радітиму, коли вас спіткає знищення;

27. коли зненацька налетить на вас замішання, і, немов вихор, надійде нещастя; коли до вас прийде скрута та облога, — коли найде на вас погибель.

28. Тоді будете: коли волатимете до мене, то я не почую вас; шукатимуть мене погані люди, та не знайдуть.

29. Адже вони зненавиділи мудрість і не обрали Господнього страху,

30. і вони не забажали сприймати моїх порад, глузували з моїх повчань.

31. Тому скуштують плодів власних доріг і наситяться своєю безбожністю.

32. За погане ставлення до дітей будуть вигублені, викриття призводить безбожних до погибелі.

33. А хто мене слухає, житиме в надії і знайде спочинок, не маючи страху перед усяким злом.