2 Тимофію 1:3-7

Дякую Богові, Якому служу від предків чистим сумлінням, що тебе пам’ятаю я завжди в молитвах своїх день і ніч.

Я бажаю побачити тебе, пам’ятаючи сльози твої, щоб наповнитись радістю.

Я приводжу на пам’ять собі твою нелицемірну віру, що перше була оселилася в бабі твоїй Лоіді та в твоїй матері Евнікії; певен же я, що й у тобі вона оселилась.

З цієї причини я нагадую тобі, що ти розгрівав Божого дара, який у тобі через покладання рук моїх.

Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму.